Перейти до основного вмісту

Щодо поділу зобов"язань подружжя.



При поділі спільної сумісної власності подружжя зобов’язання між чоловіком і дружиною не розподіляються, а враховуються. При цьому суд не має повноважень втручатися в господарську діяльність юридичної особи, встановлюючи за сторонами в рівних частках виконання обов’язку за кредитним договором.
 
Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області, задоволено позовні вимоги Особи 1 про поділ спільних зобов’язань подружжя.
Вказаним вердиктом визнано за колишнім подружжям у рівних частках виконання обов’язків за кредитним договором, який було укладено між позивачем та ПОсоби 1 на користь позивача 1/2 частину сплачених коштів за вказаним договором у розмірі 99417 грн. 27 коп., 1/2 частину сплачених страхових внесків за договором страхування майна, який було укладено між Особою 1 та ПАТ «Страхова група «ТАС», у розмірі 412 грн. 25 коп.
АТ «ОТП Банк». Стягнуто з

Суд першої інстанції виходив із того, що придбання нерухомого майна за рахунок кредитних коштів було здійснено позивачем в інтересах сім’ї. Оскільки кредит отримано під час шлюбу, то він є спільним боргом подружжя. Тому, крім поділу спільної квартири, поділу підлягають і борги.
Переглядаючи рішення, суд касаційної інстанції не погодився з такими висновками з таких підстав.
Частиною 4 ст.65 Сімейного кодексу визначено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.
Із роз’яснень Пленуму Верховного Суду в пп.23, 24 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»
від 21.12.2007 №11 вбачається, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не врахував, що при поділі спільної сумісної власності зобов’язання між подружжям не розподіляються, а враховуються. Встановлюючи за сторонами в рівних частках виконання обов’язку за кредитним договором, суд фактично втрутився в господарську діяльність банку та змінив умови договору, укладеного між ним та Особою 1. При цьому не врахував позицію самого банку стосовно такої зміни та те, що відповідач у цій справі набула солідарного обов’язку відповідати за невиконання позивачем умов кредитного договору в повному обсязі на підставі договору поруки.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Військовий Адвокат у Києві

Адвокат Михайло Козачук про Офіс військового адвоката у Подільському Юридичному Центрі. Захист у кримінальних провадженнях про військові злочини Перерахунок військових пенсій Оскарження неправомірної відмови у виплаті одноразової грошової допомоги Виплата Індексації грошового забезпечення Оскарження неправомірних дій командування Та бігато інших напрямів Підписуйтеся на канал! Звертайтеся за консультацією просто зараз!

Довідка про невикористання права на приватизацію. Де її отримати?

п.20 ПОЛОЖЕННЯ про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян передбачено надання особою довідки з попередніх  місць  проживання  (після  1992  року)  щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду. На практиці, у звязку із неоднаковим трактуваннням Положення міськими радами різних міст постає питання: - ким видається зазначений документ - чи законною є вимога збору додаткових довідок для отримання цього документу. Ми отримали роз"яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про те, що таким документом можуть бути: - довідки органів приватизації (управління комунального майна) з попередніх місць проживання щодо невикористання права на приватизацію або - довідки Банку, що підтверджують невикористання громадянином житлових чеків для приватизації житлового фонду.

ЄСПЛ: Катування, нелюдське, таке, що принижує гідність. Поводження та покарання

1. КАТУВАННЯ Визначення Три широкі сфери заборони, зазначені у статті 3, визначаються як відмінні одна від одної, але пов’язані між собою. Як зазначала Європейська комісія з прав людини у Грецькій справі (Грецька справа, звіт Комісії від 5 листопада 1969 року, Щорічник № 12): “Цілком очевидно, що може існувати поводження, до якого застосовуються усі ці категорії, бо будь-яке катування є нелюдським і таким, що принижує гідність, видом поводження, а нелюдське поводження є також таким, що принижує гідність Щоб зрозуміти, який саме тип поведінки забороняється, і до якої з категорій його слід відносити, потрібно знати про правовий зміст кожного з термінів, зазначених у статті 3. Статтю 3 можна розбити на п’ять елементів: -           катування; -           нелюдське; -           таке, що принижує гідність; -      ...