Перейти до основного вмісту

Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони

З 4 червня 2016 року вступає в законну силу Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

Приймаючи Закон, законодавець мав намір забезпечити у стислі строки здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб оборони та зниження рівня корупції за рахунок проведення прозорих і відкритих процедур закупівель.
 

Закон передбачає такі особливості:
процедури закупівлі товарів, виконання робіт та надання послуг будуть здійснюватися за переговорною процедурою, відмінною від такої процедури, встановленої Законом України “Про публічні закупівлі”;
період закупівлі – в особливий період, в період проведення антитерористичної операції, в період запровадження надзвичайного стану.
Особливість переговорної процедури полягає у проведенні відбору учасників закупівель через електронний аукціон на конкурсних засадах.
З цією метою учасники подають визначений перелік документів та цінову пропозицію. З метою підвищення відповідальності учасників державних закупівель законопроектом передбачено право замовника передбачати необхідність подання учасником забезпечення цінової пропозиції у вигляді гарантії та обов’язок замовника відхилити заявку учасника у разі неодноразового вчинення ним порушень під час проведення процедур закупівель.
Також, передбачається можливість укладання рамкових угод та договорів за рамковою угодою з учасниками, які визначаються шляхом проведення електронного аукціону.
Передбачається як виняток право замовника делегувати повноваження на проведення переговорної процедури закупівлі у разі неможливості її проведення, що виникла у зв’язку з відсутністю більше ніж 24 години доступу до мережі Інтернет, спричиненої дією обставин особливого періоду, антитерористичної операції або надзвичайного стану.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЄСПЛ: Катування, нелюдське, таке, що принижує гідність. Поводження та покарання

1. КАТУВАННЯ Визначення Три широкі сфери заборони, зазначені у статті 3, визначаються як відмінні одна від одної, але пов’язані між собою. Як зазначала Європейська комісія з прав людини у Грецькій справі (Грецька справа, звіт Комісії від 5 листопада 1969 року, Щорічник № 12): “Цілком очевидно, що може існувати поводження, до якого застосовуються усі ці категорії, бо будь-яке катування є нелюдським і таким, що принижує гідність, видом поводження, а нелюдське поводження є також таким, що принижує гідність Щоб зрозуміти, який саме тип поведінки забороняється, і до якої з категорій його слід відносити, потрібно знати про правовий зміст кожного з термінів, зазначених у статті 3. Статтю 3 можна розбити на п’ять елементів: -           катування; -           нелюдське; -           таке, що принижує гідність; -      ...

Хто повинен ремонтувати внутрішньобудинкові мережі?

На практиці часто виникають ситуації, коли лопнув або просто протікає стояк на рівні Вашої квартири і підтоплює сусідів. Виникає питання, хто повинен платити за його ремонт та відшкодовувати збитки сусідам. Відповідь однозначна - житлова організація - ЖЕК або ОСББ на балансі яких перебуває весь будинок. Стояк відноситься до майна спільного користування, оскільки він призначений для обслуговування декількох квартир, а не лише Вашої. Згідно Закону у житловій організації з коштів, які Ви сплачуєте за утримання будинку повинен утворюватися ремонтний фонд, за рахунок якого і повинні ремонтуватися, систематично обслуговуватися внутрішньобудинкові мережі. А вже якщо прорвало трубу, яка відводиться від загального стояка для обслуговування персонально Вашої квартири, відповідальність буде покладено на ВАС. Що ж робити, якщо звернулися в ЖЕК чи ОСББ, а ремонт не виконується, оскільки посилаються на відсутність коштів. У такому випадку можна найняти спеціалістів, за власний кошт здійснити р...

Довідка про невикористання права на приватизацію. Де її отримати?

п.20 ПОЛОЖЕННЯ про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян передбачено надання особою довідки з попередніх  місць  проживання  (після  1992  року)  щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду. На практиці, у звязку із неоднаковим трактуваннням Положення міськими радами різних міст постає питання: - ким видається зазначений документ - чи законною є вимога збору додаткових довідок для отримання цього документу. Ми отримали роз"яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про те, що таким документом можуть бути: - довідки органів приватизації (управління комунального майна) з попередніх місць проживання щодо невикористання права на приватизацію або - довідки Банку, що підтверджують невикористання громадянином житлових чеків для приватизації житлового фонду.