Президент України не погодився із запропонованим Законом України "Про приватну детективну
(розшукову) діяльність" підходом до визначення загальних засад організації
приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні та повернув цей Закон для повторного розгляду із пропозицією узгодити
його положення з нормами законодавчих актів, які є базовими у відповідних
сферах правового регулювання.
Мотивував Президент України свою позицію наступним.
За Законом, що надійшов на підпис, приватна детективна (розшукова)
діяльність – дозволена Міністерством юстиції України підприємницька діяльність
приватних детективів або об'єднань приватних детективів щодо надання замовникам
на платній договірній основі детективних послуг з метою захисту їхніх законних
прав та інтересів на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом (пункт
4 частини першої статті 1).
Міністерство
юстиції України уповноважується видавати свідоцтво про право на зайняття
приватною детективною (розшуковою) діяльністю, приймати рішення щодо анулювання
свідоцтва, затверджувати порядок ведення Єдиного реєстру суб'єктів приватної
детективної (розшукової) діяльності, вести такий Реєстр, вносити до нього
зміни, обробляти персональні дані, що містяться у Реєстрі, видавати посвідчення
приватного детектива та затверджувати його зразок, затверджувати порядок
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації приватних детективів, а також
здійснювати контроль за дотриманням суб'єктами приватної детективної
(розшукової) діяльності вимог законодавства (статті 7, 8, 10, 18, 20 Закону, що
надійшов на підпис).
Водночас, ураховуючи
визначені Законом мету здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності
– пошук, збирання та фіксація інформації, розшук предметів, майна, людей і
тварин, встановлення фактів та з'ясування різних обставин, а також характер послуг,
що можуть надаватися суб'єктами приватної детективної (розшукової) діяльності, та
наданих таким суб'єктам прав, згадані вище повноваження відповідають напрямам діяльності
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів
суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і
порядку, та Національної поліції України.
Законом, що
надійшов на підпис, перелік дозволених видів приватних детективних (розшукових)
послуг сформовано без урахування вимог низки законодавчих актів України.
Так, суб'єктам
приватної детективної (розшукової) діяльності дозволяється збирання, фіксування
та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ, зокрема, у кримінальному
судочинстві, а також пошук і збір даних, які можуть бути приводом або підставою
для звернення замовника приватних детективних послуг до правоохоронних органів
або до суду з метою захисту його законних прав та інтересів (пункти 1, 7
частини третьої статті 12).
За відсутності
чіткої конкретизації в Законі відомостей чи даних, які дозволяється збирати, фіксувати та
досліджувати суб'єктам приватної детективної (розшукової) діяльності, фактично
допускається можливість збирання такими суб'єктами доказів для розгляду справ у
кримінальному судочинстві.
Такий підхід
суперечить нормам Кримінального процесуального кодексу України, за якими доказ
визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим
Кодексом, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті
процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового
рішення; збирання доказів здійснюється лише сторонами кримінального
провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється
провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом (стаття 86, частина перша
статті 93).
Надання суб'єктам
приватної детективної (розшукової) діяльності права здійснювати зовнішнє
спостереження на відкритій місцевості, у громадських місцях та на транспорті
(пункт 7 частини першої статті 13) не кореспондується із передбаченою Законом, що
надійшов на підпис, забороною таким суб'єктам здійснювати оперативно-розшукові
заходи, віднесені законом до виключної компетенції оперативних підрозділів
(частина четверта статті 4), а також суперечить статті 5 Закону України
"Про оперативно-розшукову діяльність", якою визначено вичерпний
перелік суб'єктів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність.
Крім того, суб'єктам приватної детективної (розшукової) діяльності
дозволяється надання послуг, пов'язаних із забезпеченням захисту інформації з
обмеженим доступом (комерційної, промислової, професійної таємниці) замовника
приватних детективних (розшукових) послуг (пункт 11 частини третьої статті 12).
Пропонована ж Законом класифікація інформації з обмеженим доступом не
узгоджується з нормами законів України "Про інформацію" та "Про
доступ до публічної інформації", за якими до інформації з обмеженим
доступом належить конфіденційна, таємна та службова інформація.
Законом, що
надійшов на підпис, встановлюється, що для набуття права на зайняття приватною
детективною (розшуковою) діяльністю необхідним є одержання свідоцтва про право
на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю, яке видається на
платній основі (стаття 8), однак не визначаються розмір плати за видачу такого свідоцтва
та порядок її справляння, як того вимагає Закон України "Про
адміністративні послуги" (частина третя статті 11).
Коментарі