Перейти до основного вмісту

Грошова компенсація взамін житла

Сім'ї загиблих військовослужбовців мають право на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.

Для цього передбачене надання субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам. 

Поряд із цим, на отримання такої компенсації мають право також особи з інвалідністю І-ІІ груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Мають право на отримання компенсації за належні жилі приміщення ті особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Крім того обов’язковою умовою для отримання такої компенсації є те, що особа повинна перебувати на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов за місцем проживання.
Грошова компенсація можу бути отримана:
- для придбання готового житлового приміщення або ж
- на інвестування в квартири, що лише будуються.

 Черговість осіб, які мають право на отримання компенсації визначається наступним чином:
1) категорія I - дружина (чоловік) і малолітні та неповнолітні діти загиблого (в тому числі усиновлені), які проживають разом з матір’ю (батьком); дружина (чоловік), якщо в загиблого немає дітей (в тому числі усиновлених);
2) категорія II - малолітні та неповнолітні діти загиблого (в тому числі усиновлені), які на день його смерті проживали окремо від матері (батька), якщо загибла особа на день смерті була розлучена або не була розлучена і дружина (чоловік) цієї особи не була (не був) позбавлена (позбавлений) батьківських прав; малолітні та неповнолітні діти загиблого;
3) категорія III - батьки загиблого;
4) категорія IV - повнолітні діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
5) категорія V - повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства та мають свої сім'ї;
6) категорія VI - повнолітні діти, обоє батьків яких загинули або пропали безвісти;
7) категорія VII - дружина (чоловік), які на момент загибелі особи були позбавлені батьківських прав відносно малолітніх та неповнолітніх дітей загиблого, у тому числі усиновлених загиблою особою, або які не позбавлені батьківських прав, але неповнолітні діти, в тому числі усиновлені загиблою особою, проживають окремо від дружини (чоловіка).
Якщо компенсацію отримала перша категорія, решта право на таку компенсацію втрачають.

Заяву про призначення грошової компенсації член сім'ї загиблого, особа з або їх законний представник чи уповноважена особа особисто подають до органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку

Які документи необхідно додати до заяви?
1) документ, що посвідчує особу заявника, а у разі подання документів законним представником чи уповноваженою особою - документи, що посвідчують особу тих осіб, від імені яких подається заява, а також документ, який надає повноваження законному представникові чи уповноваженій особі представляти таких осіб, оформлений відповідно до законодавства;
2) посвідчення встановленого зразка, що підтверджує статус особи як члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю;
3) для осіб, статус яким надано відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 та абзацу восьмого пункту 1 статті 10  Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, - довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
4-1) згода (викладена письмово у довільній формі) членів сім’ї особи з інвалідністю (крім малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх (до 18 років) дітей), на яких нараховується грошова компенсація, щодо включення їх у розрахунок грошової компенсації;
5) документи, що посвідчують родинні стосунки між заявником і загиблим, між малолітніми чи неповнолітніми дітьми і загиблим, між особою з інвалідністю і членами його сім'ї, на яких нараховується грошова компенсація, які разом з ним перебувають на квартирному обліку.

Зверніть увагу, що вимога щодо обов’язкового перебування на квартирному обліку не поширюється на малолітніх і неповнолітніх дітей, які є членами сім'ї загиблого.

Орган соціального захисту населення протягом п'яти робочих днів з дня прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови заявника, про що складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Варто також зазначити, що якщо члени сім'ї загиблого військовослужбовця придбають, отримають в спадок, будуть обдаровані житлом, їм може бути відмовлено у виплаті компенсації з тих підстав, що вони не потребують поліпшення житлових умов.

Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов заявника орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів, а у випадку, визначеному у пункті 22 цього Порядку, протягом десяти робочих днів вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації.

Комісія протягом п'яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті і в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи приймає рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації.

З яких підстав Комісія може відмовити у наданні компенсації за належне для отримання житло?
1) загиблий або особа з інвалідністю не належали до одного з військових формувань, визначених в абзаці восьмому, формувань, визначених абзацами шостим і сьомим, або не залучалися до діяльності, визначеної абзацом п'ятим пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
2) загиблий або особа з інвалідністю не брав безпосередню участь в антитерористичній операції (відсутня довідка, визначена в підпункті 3 пункту 8 цього Порядку);
3) заявник не є членом сім’ї загиблого, визначеним в абзацах шістнадцятому - двадцять другому пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
4) заявник не є особою, визначеною у пунктах 11 - 14 частини другої статті 7 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
5) заявник не перебуває на квартирному обліку з урахуванням норми
6) заявник є членом сім’ї загиблого за категорією, нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член цієї ж сім’ї загиблого, в разі одночасного подання ними заяви на отримання грошової компенсації;
7) заявник є членом сім’ї загиблого за категорією, нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член цієї ж сім’ї, який вже отримав житло або грошову компенсацію, - до виплати грошової компенсації всім членам сімей загиблих, які перебувають на обліку в Реєстрі і мають першочергове право на таку виплату;
8) заявнику вже надавалося житло або вже виплачувалася грошова компенсація як члену сім’ї загиблого або як особі з інвалідністю.

Заявник має право оскаржити рішення комісії про відмову в призначенні грошової компенсації до суду.

Для якісної підготовки позовної заяви до суду радимо звертатися до адвокатів Подільського юридичного центру, які спеціалізуються та мають чималий досвід вирішення аналогічних справ.
Адвокати працюють по усій території України
Контактні  дані можна знайти за посиланням

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЄСПЛ: Катування, нелюдське, таке, що принижує гідність. Поводження та покарання

1. КАТУВАННЯ Визначення Три широкі сфери заборони, зазначені у статті 3, визначаються як відмінні одна від одної, але пов’язані між собою. Як зазначала Європейська комісія з прав людини у Грецькій справі (Грецька справа, звіт Комісії від 5 листопада 1969 року, Щорічник № 12): “Цілком очевидно, що може існувати поводження, до якого застосовуються усі ці категорії, бо будь-яке катування є нелюдським і таким, що принижує гідність, видом поводження, а нелюдське поводження є також таким, що принижує гідність Щоб зрозуміти, який саме тип поведінки забороняється, і до якої з категорій його слід відносити, потрібно знати про правовий зміст кожного з термінів, зазначених у статті 3. Статтю 3 можна розбити на п’ять елементів: -           катування; -           нелюдське; -           таке, що принижує гідність; -           поводження; -           покарання. Практика ЄСПЛ Катування як юридичний термін має власний правовий зміст. Суд висловив думку, що наміром укладачі

Хто повинен ремонтувати внутрішньобудинкові мережі?

На практиці часто виникають ситуації, коли лопнув або просто протікає стояк на рівні Вашої квартири і підтоплює сусідів. Виникає питання, хто повинен платити за його ремонт та відшкодовувати збитки сусідам. Відповідь однозначна - житлова організація - ЖЕК або ОСББ на балансі яких перебуває весь будинок. Стояк відноситься до майна спільного користування, оскільки він призначений для обслуговування декількох квартир, а не лише Вашої. Згідно Закону у житловій організації з коштів, які Ви сплачуєте за утримання будинку повинен утворюватися ремонтний фонд, за рахунок якого і повинні ремонтуватися, систематично обслуговуватися внутрішньобудинкові мережі. А вже якщо прорвало трубу, яка відводиться від загального стояка для обслуговування персонально Вашої квартири, відповідальність буде покладено на ВАС. Що ж робити, якщо звернулися в ЖЕК чи ОСББ, а ремонт не виконується, оскільки посилаються на відсутність коштів. У такому випадку можна найняти спеціалістів, за власний кошт здійснити р

Довідка про невикористання права на приватизацію. Де її отримати?

п.20 ПОЛОЖЕННЯ про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян передбачено надання особою довідки з попередніх  місць  проживання  (після  1992  року)  щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду. На практиці, у звязку із неоднаковим трактуваннням Положення міськими радами різних міст постає питання: - ким видається зазначений документ - чи законною є вимога збору додаткових довідок для отримання цього документу. Ми отримали роз"яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про те, що таким документом можуть бути: - довідки органів приватизації (управління комунального майна) з попередніх місць проживання щодо невикористання права на приватизацію або - довідки Банку, що підтверджують невикористання громадянином житлових чеків для приватизації житлового фонду.