Перейти до основного вмісту

Питання пенсійного забезпечення військовослужбовців



25 березня 2016 року, порядком денним для розгляду на засіданні Пленуму Верховного Суду України стало питання про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) Закону України від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»  з прийнятими у минулому році змінами до цього закону та інших спеціальних законів.

Нагадаю що, Верховною Радою України 2 березня 2015 року було прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та 24 грудня 2015 року  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Окремі положення цих законів істотно звузили соціальне забезпечення військових пенсіонерів, які продовжують працювати на певних посадах, віднесених до державної служби. Так, законодавцем продовжено тимчасові обмеження з 2015 року на період із 1 січня 2016 по 31 грудня 2016 року. Встановлено максимальний розмір пенсії, що не може перевищувати 10740 гривень. Крім того, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Також вказані тимчасові обмеження поширюють свою дію у минуле незалежно від часу призначення пенсії.
Як Ви розумієте, військова служба пов’язана із захистом Вітчизни, що формує її специфічний характер у вигляді екстремальних умов праці, пов’язаних з постійним ризиком для життя і здоров’я, жорстких вимог до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Оборонні функції держави забезпечуються саме військовослужбовцями, виконання ними функціональних обов’язків часто, особливо сьогодні, пов’язані із небезпекою. Військовослужбовці за характером покладених на них обов’язків стоять на захисті держави, її суверенітету, незалежності, територіальної цілісності тощо.
Тому держава має компенсувати ці ризики за допомогою законодавчих гарантій та соціальної захищеності військовослужбовців, а не навпаки. Законодавець, визначаючи умови, порядок та розмір матеріального забезпечення, повинен не допускати запровадження правового регулювання, за якого особа має обирати лише одне конституційне право, позбавляючись можливості використання іншого права (гарантії). Пенсіонер (колишній військовослужбовець), реалізуючи конституційне право на працю, гарантоване статтею 43 Конституції України, не може бути при цьому позбавлений права на соціальний захист як військовослужбовця, у тому числі право на отримання пенсії, навіть якщо таке обмеження носить тимчасовий характер.
Законодавець, змінюючи чинне законодавство, має балансувати між необхідністю змін у законодавчому регулюванні й збереженням стабільності в суспільстві та пам’ятати, що першочерговими є інтереси громадян.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЄСПЛ: Катування, нелюдське, таке, що принижує гідність. Поводження та покарання

1. КАТУВАННЯ Визначення Три широкі сфери заборони, зазначені у статті 3, визначаються як відмінні одна від одної, але пов’язані між собою. Як зазначала Європейська комісія з прав людини у Грецькій справі (Грецька справа, звіт Комісії від 5 листопада 1969 року, Щорічник № 12): “Цілком очевидно, що може існувати поводження, до якого застосовуються усі ці категорії, бо будь-яке катування є нелюдським і таким, що принижує гідність, видом поводження, а нелюдське поводження є також таким, що принижує гідність Щоб зрозуміти, який саме тип поведінки забороняється, і до якої з категорій його слід відносити, потрібно знати про правовий зміст кожного з термінів, зазначених у статті 3. Статтю 3 можна розбити на п’ять елементів: -           катування; -           нелюдське; -           таке, що принижує гідність; -      ...

Хто повинен ремонтувати внутрішньобудинкові мережі?

На практиці часто виникають ситуації, коли лопнув або просто протікає стояк на рівні Вашої квартири і підтоплює сусідів. Виникає питання, хто повинен платити за його ремонт та відшкодовувати збитки сусідам. Відповідь однозначна - житлова організація - ЖЕК або ОСББ на балансі яких перебуває весь будинок. Стояк відноситься до майна спільного користування, оскільки він призначений для обслуговування декількох квартир, а не лише Вашої. Згідно Закону у житловій організації з коштів, які Ви сплачуєте за утримання будинку повинен утворюватися ремонтний фонд, за рахунок якого і повинні ремонтуватися, систематично обслуговуватися внутрішньобудинкові мережі. А вже якщо прорвало трубу, яка відводиться від загального стояка для обслуговування персонально Вашої квартири, відповідальність буде покладено на ВАС. Що ж робити, якщо звернулися в ЖЕК чи ОСББ, а ремонт не виконується, оскільки посилаються на відсутність коштів. У такому випадку можна найняти спеціалістів, за власний кошт здійснити р...

Довідка про невикористання права на приватизацію. Де її отримати?

п.20 ПОЛОЖЕННЯ про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян передбачено надання особою довідки з попередніх  місць  проживання  (після  1992  року)  щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду. На практиці, у звязку із неоднаковим трактуваннням Положення міськими радами різних міст постає питання: - ким видається зазначений документ - чи законною є вимога збору додаткових довідок для отримання цього документу. Ми отримали роз"яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про те, що таким документом можуть бути: - довідки органів приватизації (управління комунального майна) з попередніх місць проживання щодо невикористання права на приватизацію або - довідки Банку, що підтверджують невикористання громадянином житлових чеків для приватизації житлового фонду.