Перейти до основного вмісту

Учасники АТО в Законі України "Про амністію у 2016 році"

Цікавим є той факт, що у Законі "Про амністію у 2016 році" учасники АТО згадуються, як особи, які підпадають під його дію двічі, у ст.1, як учасники бойових дій та у ст.2 вже безпосередньо як учасники АТО.
Які наслідки має цей закон для учасників антитерористичної операції спробуємо розібратися. 
Учасники АТО, тобто особи, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення визнаються учасниками бойових дій, та відповідно, підпадають під дію ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році".
Учасники АТО згідно Закону України "Про амністію у 2016 році" звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, якщо вони визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким.
Також підлягають звільненню від відповідальності особи, кримінальні провадження по яким розглянуті, але вироки не вступили в законну силу (оскаржуються в апеляційному порядку, не закінчився строк подачі апеляції, тощо).
Більше того, статтею 2 Закону України "Про амністію у 2016 році" учасники АТО підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки не вступили в законну силу, а також визнані винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров’я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, ст..410 КК України.
Законом про амністію також передбачено звільнити від відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджених вперше за тяжкі злочини, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Варто відмітити, що зазначений закон не застосовується ще до деяких військових злочинів, таких як опір начальникові (ч.2,3, 4, 5 ст.404), погроза або насильство щодо начальника (ч.2,3,4 ст.405), а також порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що спричинило тяжкі наслідки, із застосуванням зброї або щодо кількох осіб (ч.3 ст.406).
Виконання цього Закону покладається на суди.
Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.
Застосування цього Закону здійснюється щодо:
а) осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, крім покарання у виді штрафу, - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
б) осіб, яких засуджено до покарання у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарання не виконано, - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
в) засуджених, які перебувають в установах виконання покарань, - за поданням начальника установи, погодженим з відповідною спостережною комісією або службою у справах дітей, або за клопотанням самого засудженого, його захисника чи законного представника, а щодо військовослужбовців, які тримаються в дисциплінарному батальйоні, - за поданням командування дисциплінарного батальйону, військової частини, начальника гарнізону, органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або за клопотанням самого військовослужбовця, його захисника чи законного представника. До подання додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії;
г) осіб, стосовно яких судом ухвалені вироки, що не набрали законної сили, - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника. У разі якщо до особи може бути застосовано декілька підстав, передбачених цим Законом, застосовується підстава, яка найбільшим чином поліпшує становище особи.  
Питання про застосування амністії щодо осіб, яких засуджено судами іноземних держав і які відбувають покарання на території України, вирішують відповідні суди України з дотриманням вимог міжнародних договорів України.
Під час розгляду судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов’язковою.
Якщо розглядається справа про застосування амністії щодо неповнолітньої особи, в судовому засіданні у передбачених законом випадках бере участь її законний представник.
У судовому засіданні може брати участь захисник.
Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього.
Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов’язковим зазначенням цього в журналі судового засідання.
Рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
Така особа викликається в судове засідання і може давати пояснення. Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи.
У разі відсутності необхідних відомостей про особу, до якої застосовується амністія, розгляд питання про застосування амністії відкладається до їх одержання.Судам, а також органам та установам, на які покладено підготовку матеріалів для вирішення питань, пов’язаних із застосуванням цього Закону, надається право вимагати від відповідних установ необхідні відомості. Такі вимоги повинні бути виконані негайно.
P.S. Цікавим у законотворчості є те, що назва закону стосується амністії у 2016 році, а застосовуються наприкінці 2017, а також те, що застосовуються поняття "кримінальні справи", яке містилось у старому Кримінально-процесуальному кодексі та теперішнім чинним законодавством не передбачене.  
якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання... http://www.golos.com.ua/article/293192


Звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжки... http://www.golos.com.ua/article/293192
Звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжки... http://www.golos.com.ua/article/293192

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ЄСПЛ: Катування, нелюдське, таке, що принижує гідність. Поводження та покарання

1. КАТУВАННЯ Визначення Три широкі сфери заборони, зазначені у статті 3, визначаються як відмінні одна від одної, але пов’язані між собою. Як зазначала Європейська комісія з прав людини у Грецькій справі (Грецька справа, звіт Комісії від 5 листопада 1969 року, Щорічник № 12): “Цілком очевидно, що може існувати поводження, до якого застосовуються усі ці категорії, бо будь-яке катування є нелюдським і таким, що принижує гідність, видом поводження, а нелюдське поводження є також таким, що принижує гідність Щоб зрозуміти, який саме тип поведінки забороняється, і до якої з категорій його слід відносити, потрібно знати про правовий зміст кожного з термінів, зазначених у статті 3. Статтю 3 можна розбити на п’ять елементів: -           катування; -           нелюдське; -           таке, що принижує гідність; -           поводження; -           покарання. Практика ЄСПЛ Катування як юридичний термін має власний правовий зміст. Суд висловив думку, що наміром укладачі

Хто повинен ремонтувати внутрішньобудинкові мережі?

На практиці часто виникають ситуації, коли лопнув або просто протікає стояк на рівні Вашої квартири і підтоплює сусідів. Виникає питання, хто повинен платити за його ремонт та відшкодовувати збитки сусідам. Відповідь однозначна - житлова організація - ЖЕК або ОСББ на балансі яких перебуває весь будинок. Стояк відноситься до майна спільного користування, оскільки він призначений для обслуговування декількох квартир, а не лише Вашої. Згідно Закону у житловій організації з коштів, які Ви сплачуєте за утримання будинку повинен утворюватися ремонтний фонд, за рахунок якого і повинні ремонтуватися, систематично обслуговуватися внутрішньобудинкові мережі. А вже якщо прорвало трубу, яка відводиться від загального стояка для обслуговування персонально Вашої квартири, відповідальність буде покладено на ВАС. Що ж робити, якщо звернулися в ЖЕК чи ОСББ, а ремонт не виконується, оскільки посилаються на відсутність коштів. У такому випадку можна найняти спеціалістів, за власний кошт здійснити р

Довідка про невикористання права на приватизацію. Де її отримати?

п.20 ПОЛОЖЕННЯ про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян передбачено надання особою довідки з попередніх  місць  проживання  (після  1992  року)  щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду. На практиці, у звязку із неоднаковим трактуваннням Положення міськими радами різних міст постає питання: - ким видається зазначений документ - чи законною є вимога збору додаткових довідок для отримання цього документу. Ми отримали роз"яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про те, що таким документом можуть бути: - довідки органів приватизації (управління комунального майна) з попередніх місць проживання щодо невикористання права на приватизацію або - довідки Банку, що підтверджують невикористання громадянином житлових чеків для приватизації житлового фонду.