Статтею 49 Закону України «Про
запобігання корупції» органи місцевого самоврядування зобов’язані перевіряти
факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють, відповідно до
цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки
неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Згідно ч.2п.3 ст.8 Закону
України «Про статус депутатів місцевих рад» депутати місцевих рад зобов’язані
щороку до 1 квітня подавати декларацію про майно, доходи, витрати і
зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до
Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за місцем
роботи (служби), крім самозайнятих осіб, безробітних або пенсіонерів, які подають
зазначені декларації до апаратів відповідних місцевих рад або їх виконавчих
комітетів.
Пунктом 4 постанови Кабінету
Міністрів України від 4 вересня 2013 р. № 706 органам місцевого самоврядування рекомендовано утворити
(визначити) та забезпечити функціонування підрозділів (осіб) з питань
запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування, а
також на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у
комунальній власності.
Відповідно «Порядку перевірки
факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України
"Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з
питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання
таких декларацій», перевірка факту подання декларацій та повідомлення
Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій
покладаються на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення
корупції органу, в якому працює (працював) суб’єкт декларування, або інший
структурний підрозділ такого органу.
Керівник органу, в якому
працює (працював) суб’єкт декларування, визначає порядок взаємодії відповідального
підрозділу (особи) з іншими підрозділами з метою обліку суб’єктів декларування,
у яких виник обов’язок подати декларації відповідно до вимог Закону
Відповідно очевидним є те,
що перевірка фактів подання декларацій депутатами, які є самозайнятими особами,
безробітними або пенсіонерами покладається на сільську раду, як орган
місцевого самоврядування в особі визначеного радою відповідального за це
підрозділу або особи.
Виникає питання, чи може
вважатися депутат сільської ради таким, що працює в сільській раді, якщо
основним місцем роботи його є, скажімо, робота на посаді рядового робітника у
товаристві з обмеженою відповідальністю або який працює на рядовій посаді в
державному органі.
Однозначно законодавець це
питання відповіді не дає.
Однак вважаємо, що депутати
сільської ради підпадають під термін «суб’єкти декларування, які в них (органах місцевого самоврядування) працюють»
за аналогією права. Зокрема, згідно ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» під контроль органів, на які
покладено перевірки своєчасністю подання декларацій, підпадають й особи,
які працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної
комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад,
рад громадського контролю, утворених при державних органах.
Враховуючи, що законодавець
відніс членів громадських рад при державних органах до категорії «осіб, які в
них працюють», за аналогією права й депутатів місцевих рад можна віднести до
осіб, які в цих радах працюють й, відповідно таких, що підконтрольні відповідальному
підрозділу (особі) з питань своєчасності подання декларацій.
Про те, що депутати
сільської ради працюють у сільській раді свідчать також їх обов’язки та поняття
визначені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад». Зокрема назва
Глави ІІ Закону: «…Сесійні та позасесійні форми роботи депутата місцевої
ради у раді та її органах», ст.16 Закону: «…Депутат місцевої ради
періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язаний звітувати про свою
роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об'єднаннями громадян»
та інші.
У зв’язку із викладеним, враховуючи
суспільний пріоритет боротьби з корупцією над законодавчою невизначеністю, приходимо
до наступного висновку.
1. Сільська рада повинна
визначити уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення
корупції.
2. На уповноважений
підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції покласти обов’язок
перевірки фактів подання декларацій та повідомлення Національного агентства
про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій депутатами сільської
ради (у тому числі у випадку, якщо депутати подають декларації за основним
місцем роботи).
Одночасно слід зазначити, що
прямого законодавчого зобов’язання сільського голови перевіряти та
інформувати про факти неподання декларацій депутатами сільських рад не
встановлено.
У той же час сільський
голова, як головна посадова особа
територіальної громади села є відповідальним за впровадження антикорупційної
політики у селі.
Коментарі