Закон
не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що
вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.
12 січня2016 року Вищим адміністративним судом України була винесена постанова, у якій суд зробив висновок, що згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"
вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або
в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли
для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту),
банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката,
включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник -
фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької
діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір
банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником
іменного депозитного сертифіката.
Тобто
Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме
що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.
В свою чергу, сам факт знаходження на рахунках позивачів грошових коштів відповідачами не заперечується.
Враховуючи
викладене, колегія суддів зазначає про безпідставність висновків судів
попередніх інстанцій, що внаслідок так званого „дроблення" великих
вкладів інших осіб, позивачі набули гарантоване право на отримання
коштів в сумі до 200000 грн. безпосередньо від Фонду гарантування
вкладів фізичних осіб та отримали перевагу перед іншими кредиторами
Банку, враховуючи, що відповідачами не надано належних та допустимих
доказів на підтвердження того, що банк взяв на себе зобов'язання, що
потягло за собою виникнення неплатоспроможності або виконання його
грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало
неможливим, а також доказів ймовірної нікчемності укладених договорів.
Коментарі